- підкоморій
- —————————————————————————————підкомо́рійіменник чоловічого роду, істотаіст.
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
підкоморій — я, ч. 1) У дореволюційній Росії та в Україні – суддя, який займався межуванням володінь. 2) У феодальній Польщі – двірський сановник … Український тлумачний словник
підкоморій — Підкоморій: суддя, який займався розмежуванням володінь, у [51] … Толковый украинский словарь
підкоморій — особа, що очолювала Підкоморських (межовий) суд певного повіту … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
підкоморство — а, с., іст. Посада підкоморія … Український тлумачний словник
підкоморський — а, е. Стос. до підкоморія … Український тлумачний словник
коморник граничный — урядний суду, що заступав підкоморія … Зведений словник застарілих та маловживаних слів